Аїр тростиновий

Аїр тростиновий
Родина: Аїрові (Acoraceae)
Acorus calamus

Аїр тростиновий, (лепеха звичайна, татарське зіл­ля, ірниця, шуварник, сашина, гавір;аир болотный, Acorus calamus L) — багаторічна трав'яниста рослина родини ароїдних. Кореневище товсте, циліндричне, звивисте, жовтаво-зелене, вкрите зверху по спіралі темними широкими лист­ковими рубцями, розташоване горизонтально, майже на поверх­ні. Стебло прямостояче, нероз-галужене, сплюснуте, з одного боку жолобкувате, з другого — гостроребристе, 80—125 см зав­вишки. Листки мечовидні. Квітки дрібні, зеленаво-жовті, двоста­теві, зібрані в початок. Плід — шкіряста червона ягода. Цвіте у травні — липні.

Поширення. Росте майже по всій території України по берегах річок і водойм, на болотах і бо лотистих луках, по днищах балок.

Заготівля і зберігання. Вико­ристовують сушені і свіжі коре­невища. Для сушіння кореневища викопують восени і рано навесні, миють, пров'ялюють на відкритому по­вітрі, розрізають на куски 15— 20 см і сушать у сушарках при температурі 25—30°. Сухої сиро­вини виходить 22—23 % . Сиро­вина гігроскопічна, тому її слід зберігати в сухому місці в за­критій тарі. Строк придатно­сті — 3 роки. Сировина відпускає­ться аптеками.

Хімічний склад. Кореневище А. т. містить ефірну олію (до 5%), гіркий глікозид акорин, аскорбі­нову кислоту (150 мг%), дубиль­ні речовини, крохмаль, смоли тощо. До складу ефірної олії входять а-пінен, а-камфен, а-камфора, спирти борнеол, евгенол метилевгенол, циклічні сескві­терпени та їхні похідні тощо.

Фармакологічні властивості й ви­користання. Аїр проявляє тоні­зуючі, протизапальні, знеболю­ючі, відхаркувальні, жовчогінні, антибактеріальні та дезинфіку­ючі властивості. Наявні біологіч­но активні речовини збуджують закінчення смакових рецепторів посилюють рефлекторне виділен ня шлункового соку, збільшують кількість соляної кислоти в ньому (малі дози Аїра тростинового діють про­тилежно), активізують жовчови­дільну функцію печінки, підви­щують тонус жовчного міхура і збільшують діурез. ВНУТРІШНЬО препарати Аїра тростинового призначають при неспецифічних порушеннях функції травного тракту (ррзлад травлення і сек­реції шлунка, ахілія, запалення кишок, кишкові коліки, метео­ризм), як загальнозміцнюючий засіб (при фізичному переван- таженні, після тяжких хвороб і операцій, у похилому віці). В гінекології Аїр тростиновий використо­вують при гіпоменструальному синдромі, вторинній аменореї на грунті недостатньої функції яєч­ників, при ослабленні лібідо і патологічному перебігу клі­максу. Народна медицина, крім цього, рекомендує вживати Аїр тростиновий при істерії, неврастенії, судоро­гах (судомі), асциті, бронхіті, бронхопневмонії, плевриті, від­сутності апетиту, млявому трав­ленні, запаленні та виразці шлун­ка, блюванні, діареї, хворобах жовчних шляхів, нирковокам'яній хворобі, нерегулярних менструа­ціях, як засіб, що посилює ста­теву активність. Сік кореневища вживали для посилення зору, поліпшення' пам'яті і слуху та щоб позбутися звички до куріння. ЗОВНІШНЬО Аїр тростиновий використову­ють при полисінні, для полоскан­ня при неприємному запаху з рота, стоматиті, для промивання гнійних ран і виразок, для сприн­цювань при кольпітах. Ванни з кореневищ Аїру тростинового призначають при рахіті й золотусі у дітей, гострій та хронічній формах артриту, спричинених порушен­ням обміну речовин, при хворо­бах жіночих статевих органів. Кореневища Аїру тростинового входять до скла­ду мікстури М. Н. Здренко, шлункових чаїв, таблеток вікалі­ну та вікаїру, які вживають при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки та гіпе­рацидному гастриті. Ефірну олію Аїру тростинового використовують у сто­матології при лікуванні пародон­тозу, при виготовленні зубних паст і препарату оліметину, який призначають при нирковокам'я­ній та жовчнокам'яній хворобах. У литовській народній медицині кореневищами Аїру тростинового в поєднанні з ялівцем звичайним, копитняком європейським, звіробоєм звичай­ним, чебрецем звичайним і кми­ном звичайним лікують ракові захворювання шлунково-кишко­вого тракту.

Мисливці й туристи вживають молоді соковиті м'які частина А. т. як смачну і корисну їжу, що зміцнює ясна й запобігає псуванню зубів.

Лікарські форми і застосування.
ВНУТРІШНЬО —настій сухих корене­вищ (10 г сировини на 200 мл окропу) по чверті склянки 3—4 рази на день за ЗО хвилин до іди; настойку сухих кореневищ (готують у співвідношенні 1 : 5 на 40 % -ному спирті або горілці) по половині чайноії ложки 3 рази на день до їди; сік (свіже кореневище подрібнюють, видавлюють під пресом, проціджують через марлю, розводять 20 % -ним спиртом або горілкою у співвідношенні 1:1) по 1 чайній ложці 2—3 рази на день до їди протягом 2—3 місяців; суміш трави золототисячника малого, тирличу жов­того, сухих кореневищ Аїру тростинового., листя бобівника трилистого, трави полину звичайного, шкірки мандарина, 40 % -ного спирту у співвідношенні 3:4: З : 2 : 2 : 2 : 84 готують як настойку і приймають по 1—4 краплі на цукрі при печії, гострому гастриті з силь­ним больовим синдромом.
ЗОВНІШНЬО — настій сухих корене­вищ для спринцювань (30 г сировини на 1 л окропу) застосовують 2 рази на день — зранку і ввечері; настій сухих кореневищ (1 чайна ложка на 300 мл окропу, настоюють 2 години, проціджують) застосовують теплим для полоскання ротової порожнини; настій сухих кореневищ (3 столові ложки на 0,5 л оцту) щовечора втирають у волосисту частину голови при швид­кому випаданні волосся і полисінні.