Братчики

Жили собі чоловік та жінка, і було у них два синочки. Дружно жили вони, та мати тяжко захворіла і померла.
Побідував батько рік й оженився вдруге. А мачуха виявилася надоброю жінкою: скупа та ненажерлива, вигнала свого чоловіка на заробітки.
Життя братиків стало ще тяжчим. Весь час знущалася з них мачуха та дві її дочки. Терпіли брати, терпіли, а потім підпалили хату, але і самі не змогли урятуватися.
Повернувся чоловік, а на місці хати-згарище, а на ньому квітнуть маленькі триколірні квіти. Нахилився чоловік, зірвав квіточку, повертів її в руках,повернув другим боком…
І все зрозумів. Найбільшу пелюстку-білу-підтримували з низу два зелені листочки, ніби на двох стільцях сиділа вона, як та зла мачуха. З обох боків жовті пелюстки, кожна з них сидить на одному стільчику –мачушині діти. А два сині пелюстки притулилися на одному зеленому листочку – це брати-сирітки.