Казка про квіти

У країні Фармії правила цариця Фармакологія. Її назвали так тому, що в цій країні жили різноманітні лікарські трави, рослини. З латині „фармако” - ліки, „логія” - наука. Отже, фармакологія - це наука про ліки та лікарські рослини.

На одній грядці росли піон і нагідки. Піон був найважливіший, дуже гарний, духмяний. Ніхто не міг пройти повз нього, щоб не замилуватися чарівною квіткою. Нагідки були яскраво-руденькими, схожими на маленьке сонечко. А конвалія росла у тіні. Її майже не було видно, вона ховала свої ніжні білі дзвіночки під широким листям. Але всі, хто проходив поряд, казали:

„Ах, як чудово пахне конвалія”. Піон дуже сердився.

- Її ж зовсім не видно, але всі знають, що вона є. Це неподобство.

 Якось це почуло сонечко й каже:

- Ти такий гарний, піоне, але дурний. Давні люди дізналися про чудові властивості конвалії. Саме завдяки її запаху й дали їй латинську назву. Перший склад цього слова нагадує перший склад „кор”, що означає серце. А все тому, що настій конвалії лікує серцеві захворювання.

Нагідки, що почули цю розмову, теж обізвалися:

- А в нас теж є назва латинською - календула. Мазі, які виготовляють з нас, заживляють рани, а настоєм лікують шлунок і печінку.

Тут піон закивав головою і заявив:

- А моя назва латинською так і звучить - піон. Я теж корисна квітка - мною лікують нервові розлади. Я заспокоюю людей.

Сонечко весело замахало промінчиками і сказало:

- От бачите, ви всі корисні й потрібні.