Пісні та вірші про ромашку

Ромашка (Ніна Воронюк)

На ромашці білій про любов питають:
Любить, чи не любить? Пелюстки зривають.
Не скуби ромашку, їй цвісти весною,
Говори з красою вічно мовчазною.

В ромашковім полі жайвори співають,
І росу пахучу ночі сповивають.
Скроплена дощами, вимита водою,
Це світилка чиста в косах молодої.

Від весни до літа і в порі осінній
Нею пахне купіль, нею пахне сіно.
І в морози зимні пелюстки ті самі
Змалював Художник у віконній рамі.

Бог її плекає і вітри голублять,
Як її полюбиш, то й тебе полюблять.
Не скубіть ромашку, не топчіть ногами,
Це любові квітка у зеленім храмі.

gala.vita :: ПІСНЯ ПРО РОМАШКУ

У  великому  натхненні
побіжу  до  тебе  в  гості
понадкушувать  цілунки,
попідслухувать  торкання,
     тихе-тихе  шовковисте
             шарудіння  двох  долонь.

У  великому  натхненні
танцюватиму,  як  дощ,
повитоптую  зелені  
паростки  всіляких  зваб.
Лиш  одне  туге  стебельце
із  розкішним  білим  цвітом
     піднесу  до  вуст  чудових
           для  палкого  поцілунку!



Василь Симоненко



* * *
Цвіла ромашка в полі на межі,
До сонця й вітру бісики пускала,
Аж доки руки лагідні, чужі
Ромашку для букета не зірвали.
Ромашко! Ти п'яніла від тих рук,
Ти цілувати їх була готова,
Для них за біль своїх образ і мук
Ти не знайшла докірливого слова.
Благословляла тихо мить ясну,
Коли в його потрапила тенета,
А він тебе і не любив одну,
А лише як прикрасу для букета.
 

Ромашки (Василь Дунець)


Був вечір холодний, хоч літо буяло,
А в серці нежданно весна розцвіла
Ти білі ромашки мені дарувала,
Три білі ромашки, навіщо слова.

Приспів:
 Любить - не любить
 і з жалем до болю,
 немов у безодню летять пелюстки..
 Любить - не любить,
 та, що це зі мною,
 навіщо марную чарівні квітки .

Три білі ромашки, збагнути не важко,
Які це жадані слова, чарівні.
Ти ніжно горнулась, а серце, як пташка,
З грудей виривалось на волю мені.

Приспів.

Отак ворожив я, а зорі сміялись
І раптом - нема вже ромашок в руці.
Пелюсточки білі траву прикрашали,
Мені ж залишились стеблинки одні.

Приспів:
 Любить - не любить
 і з жалем до болю,
 немов у безодню летять пелюстки,
 Любить - не любить,
 та, що це зі мною,
 я знову шукаю чарівні квітки.

 

Ромашки (О. Синютін)

 

В осінньому полі леліють ромашки,
А вечір з-за гаю іде крадькома.
Затихла вже пісня останньої пташки,
І я серед поля сама.

Приспів:
Ромашки, ромашки на житній стерні.
Хоч літо минуло, цвітуть.
То що ж наворожать ромашки мені,
Коли на долоні впадуть? | (2)

І стеляться тіні на білі ромашки,
Ш сонце за обрій так швидко пливе.
А я все челаю щасливої казки,
Скажіть де та казка живе?

Приспів.