ДIВЧИНА-БЕРI3КА - Береза - Легенди та міфи про рослини - Лікарські рослини, косметика
Субота, 10.12.2016, 17:33Головна | Реєстрація | Вхід

Категорії розділу

Аїр тростиновий (лепеха) [4]
Човен старенький дідів,Контури бору сивого, Лепехи запах і смак,Світ це дитинства красивого...
Барвінок [5]
Барвінок стелеться синьо, синьо, Плететься між любистком та м'ятою
Безсмертник [5]
Вони давно вже втратили життя, В них згасло все, що тільки малось, Умерли всі і думи, і чуття, І тільки форма їх такою же зосталась…
Береза [11]
А мине мороз надворі — Оживуть березки всі, Стануть гарні, білокорі, Наче вмиті у росі.
Верба [7]
Де срібліє вербиця, там здорова водиця
Волошки [8]
А тепле ніжне літо Волошками повите, Посріблене дощами Живе в очах у мами.
Живокіст [1]
Інші назви: воловий язик, окопник, правокіст, жиловник.
Калина [9]
Червона калина — символ України
Кропива [2]
Оце так виросла трава - Рясна зелена кропива
Мак [9]
Піду бережечком, як мак по полю, Маковим віночком кличу доленьку свою...
Мати-й-мачуха [3]
Тільки сонечко пригріло, Мати-й-мачуха з'явилась. Серед чорної землі. Сяють Сонечки малі
Незабудка [4]
Квітка тендітна,Мала незабудка – Красива, хоч сум Без кінця навіває…
Папороть [9]
В ніч на Івана, в ніч на Купайла, в темному лісі папороть цвіте....
Первоцвіт весняний [1]
Інші назви: баранчики, веснівка, весняник лікарський, ключики, лісове зілля, медяник, первенець, первоцвіт лікарський, примула
Піон [5]
Квітка піона ще не розкрита зовсім – тиша чекання.
Полин [4]
Я занурив серце у полин Я повінчався зі степом
Пролісок [7]
Біленькою голівкою, Піднявшись над травинкою, Маленький ніжний пролісок ...
Ромашка [8]
Біла ромашко, як ти цвітеш? Крапельку сонця в собі несеш.
Соняшник [6]
На городі соняшник Соняшно зацвів- Розпрямив голівоньку,Рученьки розвів.
Спориш [2]
Пашать нагріті сонцем спориші,І жайвори купаються в блакиті.
Чорнобривці [2]
Чорнобривців насіяла мати У моїм світанковім краю
Фіалка триколірна [7]
брат-та-сестра, Іван-та-Марія, братчики, зозульки, сирітки, пулоцвiт, топiрчики
Шипшина [3]
Біла шипшино, біла, квітуча, Чом ти, шипшино така колюча?

Пошук

Форма входу

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Береза

Головна » Легенди та міфи про рослини » Береза

ДIВЧИНА-БЕРI3КА

Колись y давню давнину на нашу землю нападали турки й татари. В тi часи на березі Бугу жив хлопець Iван зі своєю сестрою Олесею. 3 рідні в них не було нікого, всіх турки або вирізали, або вивезли в неволю. Там, де проходили татари, нікого живим не лишали, бо старих і малих вони вбивали, a молодих i здорових забирали в рабство.
Якось наприкінці літа Iван поїхав у ліс по дрова. Та неначе відчуваючи щось недобре, вернувся скоро назад. Під’їхав до села i побачив згарище на місці своєї хати, від якої залишились тільки попіл i головешки, що досі диміли. Тут пройшли татари.
Татари не лише спалили Іванову хату, але забрали Олесю, прив'язали до коня i повезли із собою. Вона спробувала втекти: розплутала мотузки i кинулась y кущі, a потім з берега — в річку Буг, але зачепилась одягом за колючий терен, який piс над річкою. Дівчина повисла над кручею. Татари її спіймали i побили нагаями.
Iван вирішив їхати шукати сестру по слідах кочівників. Сів на коня i поїхав понад Бугом. Десь перед світанком він побачив далеко-далеко, по той бік Бугу, вогні. Це був татарський табір.
Але Олесі там вже не було. Вона дочекалася, поки татари поснуть, перегризла сирицю i втекла в степ. На біду, вартовий її побачив i зняв тривогу. Турки її наздогнали i порубали шаблями.
Та Iван цього не знав. Він переплив Буг i під'їхав до того місця, де бачив уночі вогні. Але там нікого вже не було. А коротка, але сильна нічна злива змила всі сліди. Iван вирішив шукати свою сестру, поки не знайде — живу або мертву.
Він їздив степами уже чотири роки, багато турецьких голів покотилися долі від його шаблі, але сестри так i не знайшов. На п'яте літо вiн знову приїхав на те місце, де колись світились вогні тієї страшної ночі чотири роки тому. Зіскочив з коня i вирішив тут переночувати. Захотів розпалити вогнище. Підійшов до гнучкої берези i замахнувся на неї шаблею. Раптом берізка заговорила людським голосом:
— Не рубай мене, я — твоя сестра. Стовбур — це моє тіло, гілки до землі — це мої коси.
 Обійняв Iван берізку i заплакав. А вона враз i стала дівчиною. Iван із Олесею повернулися y своє село. На місці спаленої хати над Бугом поставили ногу та й жили собі.


Разом із цим читають:
Категорія: Береза | Додав: Netochka (22.02.2013)
Переглядів: 17559 | Теги: легенда про березу, береза, легенди про рослини, ДIВЧИНА-БЕРI3КА | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Попереджаємо: перш ніж скористатися рецептом, порадьтеся з лікарем
Copyright Лікарські рослини, косметика © 2016 | Створити безкоштовний сайт на uCoz