Казки про калину - Калина - Легенди та міфи про рослини - Лікарські рослини, косметика
Середа, 07.12.2016, 13:39Головна | Реєстрація | Вхід

Категорії розділу

Аїр тростиновий (лепеха) [4]
Човен старенький дідів,Контури бору сивого, Лепехи запах і смак,Світ це дитинства красивого...
Барвінок [5]
Барвінок стелеться синьо, синьо, Плететься між любистком та м'ятою
Безсмертник [5]
Вони давно вже втратили життя, В них згасло все, що тільки малось, Умерли всі і думи, і чуття, І тільки форма їх такою же зосталась…
Береза [11]
А мине мороз надворі — Оживуть березки всі, Стануть гарні, білокорі, Наче вмиті у росі.
Верба [7]
Де срібліє вербиця, там здорова водиця
Волошки [8]
А тепле ніжне літо Волошками повите, Посріблене дощами Живе в очах у мами.
Живокіст [1]
Інші назви: воловий язик, окопник, правокіст, жиловник.
Калина [9]
Червона калина — символ України
Кропива [2]
Оце так виросла трава - Рясна зелена кропива
Мак [9]
Піду бережечком, як мак по полю, Маковим віночком кличу доленьку свою...
Мати-й-мачуха [3]
Тільки сонечко пригріло, Мати-й-мачуха з'явилась. Серед чорної землі. Сяють Сонечки малі
Незабудка [4]
Квітка тендітна,Мала незабудка – Красива, хоч сум Без кінця навіває…
Папороть [9]
В ніч на Івана, в ніч на Купайла, в темному лісі папороть цвіте....
Первоцвіт весняний [1]
Інші назви: баранчики, веснівка, весняник лікарський, ключики, лісове зілля, медяник, первенець, первоцвіт лікарський, примула
Піон [5]
Квітка піона ще не розкрита зовсім – тиша чекання.
Полин [4]
Я занурив серце у полин Я повінчався зі степом
Пролісок [7]
Біленькою голівкою, Піднявшись над травинкою, Маленький ніжний пролісок ...
Ромашка [8]
Біла ромашко, як ти цвітеш? Крапельку сонця в собі несеш.
Соняшник [6]
На городі соняшник Соняшно зацвів- Розпрямив голівоньку,Рученьки розвів.
Спориш [2]
Пашать нагріті сонцем спориші,І жайвори купаються в блакиті.
Чорнобривці [2]
Чорнобривців насіяла мати У моїм світанковім краю
Фіалка триколірна [7]
брат-та-сестра, Іван-та-Марія, братчики, зозульки, сирітки, пулоцвiт, топiрчики
Шипшина [3]
Біла шипшино, біла, квітуча, Чом ти, шипшино така колюча?

Пошук

Форма входу

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Калина

Головна » Легенди та міфи про рослини » Калина

Казки про калину

Г. Демченко «Калина»
Колись давно-давно жила в однім селі привітна і ласкава дівчинка. Звали її Калинкою. Дуже вона любила квіти. Навесні, як завжди, Калинка пішла в ліс.
Викопала тоненьке стебельце і посадила його край дороги. А щоб воно росло, носила з криниці щодня воду і поливала. І виросло те стебельце буйним кущем. Іде шляхом подорожній, стомився, піт витирає. Під кущем трава зелена, польові квіти привітно голівками кивають. Пташечки у вітті радісно щебечуть. Сів подорожній перепочити, усміхнувся і сказав: «Спасибі там роботящим рукам, що цей кущ посадили, і тому доброму серцю, що цей кущ викохало!»
Тут кущ ніби від сну стрепенувся, гіллячки напружилися, листячко поширшало. Гульк, і враз він укрився ніжним білим цвітом. Дивиться перехожий, що ж буде далі?
Обсипався цвіт. А замість нього ягоди червоні, як намистинки виблискують. І дивно, в кожній ягідці заховане зернятко, схоже на маленьке серце. Прийшла й Калинка до свого улюбленця й здивувалась.
Калинова сопілка
Давно, жила в селі одна бідна родина: батько, мати і син. Коли син підріс, то пішов по світу щастя й долю шукати. Йшов він йшов, бачить — росте при дорозі на узліссі кущ калини. Сів він під ним відпочивати. А калина так ласкаво шепотить гілочками, наче хоче щось йому розповісти. Юнак вирізав з калини сопілку і заграв. Як же він здивувався, коли заговорила калина людським голосом:

Ой, помалу-малу
Юначе грай,
Та не врази мого серденька вкрай,

Мене сестриця зі світу згубила,

В моє серденько гострий ніж устромила.

Коли юнак дійшов до села, він розповів людям про дивну пригоду. А вони повідали йому про ту страшну трагедію, що трапилась тут, де виросла калина.

Бабина дочка, заздрячи красі і працелюбності дідової дочки, убила її і закопала в лісі. На місці, де пролилася кров бідної дівчини, виріс кущ калини. Навесні він зацвітає білим цвітом, улітку — ховає подорожніх від спеки і дощу. А восени і взимку пломеніє червоними кетягами.

Разом із цим читають:
Категорія: Калина | Додав: Netochka (23.05.2010)
Переглядів: 12523 | Теги: казки про калину, КАЛИНА | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Попереджаємо: перш ніж скористатися рецептом, порадьтеся з лікарем
Copyright Лікарські рослини, косметика © 2016 | Створити безкоштовний сайт на uCoz