Неділя, 23.07.2017, 20:01Головна | Реєстрація | Вхід

Категорії розділу

Аїр тростиновий (лепеха) [4]
Човен старенький дідів,Контури бору сивого, Лепехи запах і смак,Світ це дитинства красивого...
Барвінок [5]
Барвінок стелеться синьо, синьо, Плететься між любистком та м'ятою
Безсмертник [5]
Вони давно вже втратили життя, В них згасло все, що тільки малось, Умерли всі і думи, і чуття, І тільки форма їх такою же зосталась…
Береза [11]
А мине мороз надворі — Оживуть березки всі, Стануть гарні, білокорі, Наче вмиті у росі.
Верба [7]
Де срібліє вербиця, там здорова водиця
Волошки [8]
А тепле ніжне літо Волошками повите, Посріблене дощами Живе в очах у мами.
Живокіст [1]
Інші назви: воловий язик, окопник, правокіст, жиловник.
Калина [9]
Червона калина — символ України
Кропива [2]
Оце так виросла трава - Рясна зелена кропива
Мак [9]
Піду бережечком, як мак по полю, Маковим віночком кличу доленьку свою...
Мати-й-мачуха [3]
Тільки сонечко пригріло, Мати-й-мачуха з'явилась. Серед чорної землі. Сяють Сонечки малі
Незабудка [4]
Квітка тендітна,Мала незабудка – Красива, хоч сум Без кінця навіває…
Папороть [9]
В ніч на Івана, в ніч на Купайла, в темному лісі папороть цвіте....
Первоцвіт весняний [1]
Інші назви: баранчики, веснівка, весняник лікарський, ключики, лісове зілля, медяник, первенець, первоцвіт лікарський, примула
Піон [5]
Квітка піона ще не розкрита зовсім – тиша чекання.
Полин [4]
Я занурив серце у полин Я повінчався зі степом
Пролісок [7]
Біленькою голівкою, Піднявшись над травинкою, Маленький ніжний пролісок ...
Ромашка [8]
Біла ромашко, як ти цвітеш? Крапельку сонця в собі несеш.
Соняшник [6]
На городі соняшник Соняшно зацвів- Розпрямив голівоньку,Рученьки розвів.
Спориш [2]
Пашать нагріті сонцем спориші,І жайвори купаються в блакиті.
Чорнобривці [2]
Чорнобривців насіяла мати У моїм світанковім краю
Фіалка триколірна [7]
брат-та-сестра, Іван-та-Марія, братчики, зозульки, сирітки, пулоцвiт, топiрчики
Шипшина [3]
Біла шипшино, біла, квітуча, Чом ти, шипшино така колюча?

Пошук

Форма входу

Статистика


Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0

Волошки

Головна » Легенди та міфи про рослини » Волошки

Римська легенда, яка пояснює причину постійного знаходження волошок серед хлібних полів.

Коли Церера, богиня родючости і землеробства, гуляла одного разу по хлібних полях і раділа тому благословенню і вдячності, які їй дарувало за них людство, з гущі колосів раптом роздався тужливий голос волошок, що росли там, : "О, Церера, навіщо ти наказала вирости нам серед твоїх хлібних злаків, які покривають своїми розкішними колоссями  усю країну? Син землі розраховує тільки кількість баришу, який йому принесуть твої злаки, і не удостоює нас навіть одним прихильним поглядом! Так дай же і нам таку забезпечену колосом вершину, як у хлібних колосів, що поникли від тяжкості, або ж дозволь нам рости де-небудь окремо, де б ми могли позбавитися від зневажливих поглядів людини".

На це богиня відповіла дорогим своїм квіточкам: "Ні, милі мої діти, не для того я помістила вас серед шумлячих хлібних колосів, щоб ви приносили яку-небудь користь людству; ні, ваше призначення набагато вище; чим те, яке ви припускаєте і яке припускає людина, : ви маєте бути пастирями серед великого народу - колосів. Тому-то вам і не слідує, подібно до їх, шуміти і хилитися обтяженою головою до землі, а, навпаки - ви повинні вільно і весело цвісти і дивитися, як чистий образ тихої радості і твердої віри, вгору, на вічно блакитне небо - місце перебування божества.

З цієї ж причини дано вам блакитне, кольору небесної тверді, пастирське одіяння, щоб відрізнити вас як служителів неба, посланих на землю проповідувати людям віру, а богам - вірність.
Майте тільки терпіння, настане день жнив, коли усі ці колоси ляжуть під рукою жниць і женців, і тоді ви, що здаються тепер і покинутими і самотніми, зверните на себе загальну увагу. Жниці шукатимуть і рватимуть вас і, звивши з вас вінки, прикрасять ними свої голови або ж, зв'язавши з вас букетики, пришпилять їх собі на груди".

Слова ці заспокоїли скривджених волошок. Сповнені вдячності, вони замовкли, і раділи своєму видатному положенню і своєму високому призначенню.

І так продовжують вони цвісти, як чарівні пастирі, серед моря колосів, що хвилюється, і віщають людям про милість і добрість

Разом із цим читають:
Категорія: Волошки | Додав: Netochka (13.10.2010)
Переглядів: 2395 | Теги: легенда про волошку, римська легенда, волошки | Рейтинг: 2.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Попереджаємо: перш ніж скористатися рецептом, порадьтеся з лікарем
Copyright Лікарські рослини, косметика © 2017 | Створити безкоштовний сайт на uCoz