Деревій благородний - Д - лікарські рослини на Д - Лікарські рослини України - Лікарські рослини, косметика
Четвер, 19.01.2017, 16:05Головна | Реєстрація | Вхід

Категорії розділу

А - лікарські рослини на A [14]
Абрикос, агава, аґрус, адокса, аїр, аралія, арніка, артишок, астрагал,
Б - лікарські рослини на Б [11]
Бавовник шорсткий, багатоніжка звичайна, багно звичайне, бадан, баклажан, барвінок малий,барвінок рожевий, безсмертки однорічні
В - лікарські рослини на В [19]
Волошка синя, валеріана лікарська, васильки справжні, верба, вербена, верес, вероніка, вільха
Г - лікарські рослини на Г [8]
Гарбуз, герань криваво-червона, горобина звичайна
Д - лікарські рослини на Д [5]
Деревій паннонський,диня посівна, дуб звичайний
Е - лікарські рослини на Е [4]
Ехінацея пурпурова, евкаліпт кулястий, евкаліпт попелястий
Ж - лікарські рослини на Ж [5]
Жабник польовий, жабурник звичайний, живокіст лікарський
З - лікарські рослини на З [6]
Звіробій, золототисячник малий, золотушник звичайний
І - лікарські рослини на І [2]
Ірга круглолиста, ірга канадська
К - лікарські рослини на К [11]
Кавун звичайний, калина,каланхое Дайгремонта, каланхое перисте, капуста, картопля, кропива дводомна, кропива жалка, калачики лісові
Л - лікарські рослини на Л [9]
Латаття біле,ластовень лікарський, лещиця волотиста,лілея біла, лимон, лимонник китайський
М - лікарські рослини на М [7]
Майоран, мандарин, материнка звичайна, м'ята
Н - лікарські рослини на Н [3]
Наперстянка пурпурова, нетреба звичайна
О - лікарські рослини на О [3]
Огірок посівний
П - лікарські рослини на П [4]
Півники болотні
Р -лікарські рослини на Р [3]
Резеда жовта, ріпа, ромашка лікарська
С- лікарські рослини на С [3]
Самшит вічнозелений
Т- лікарські рослини на Т [3]
Тамус звичайний, тополя чорна
У [0]

Пошук

Форма входу

Статистика


Онлайн всього: 3
Гостей: 3
Користувачів: 0

Д - лікарські рослини на Д

Головна » Лікарські рослини України » Д - лікарські рослини на Д

Деревій благородний

Деревій благороднийДеревій благородний (Achillea nobilis;тысячелистник благородный) - багаторічна трав'яниста сірувато-повстиста рослина родини айстро­вих (складноцвітих). Має вкоро­чене багатоголове, без повзучих пагонів кореневище. Стебла 30—50 см заввишки, прямостоячі, вго­рі розгалужені, біля основи — здерев'янілі, виходять пучками по 3—10. Листки двічіперисторозсічені, видовженоеліптичні; кінцеві часточки листків лінійно-ланцет­ні; стрижень листка — з додатко­вими зубчастими частками між сегментами. Квітки зібрані в дріб­ні кошики, що утворюють склад­ний щиток; крайові квітки маточ­кові, язичкові, білі або жовтаво-білі, серединні — трубчасті, дво­статеві. Плід — сім'янка. Цвіте у червні — вересні.

Поширення. Росте на степах та на сухих схилах на півдні Полісся (зрідка), в Лісостепу, Степу та в Криму.

Заготівля і зберігання деревію благородного. Для ви­готовлення ліків використовують траву (Herba Millefolii) і квітки (Flores Millefolii). Заготівлю проводять від початку до сере­дини цвітіння рослини. Зрізують верхівки стебел завдовжки 15 см, а на нижній, грубій частині стеб­ла обривають листя. Заготовляючи квітки, зрізують лише суцвіття з квітоносами так, щоб довжина квітоносів не перевищувала 4 см. Сушать під наметами або на го­рищі, розкладаючи тонким (5—7 см) шаром і періодично пере­вертаючи. Сухої сировини вихо­дить 30—33%. Строк придатно­сті — 5 років. Сировина відпуска­ється аптеками.

Хімічний склад деревію благородного. Трава містить ефірну олію (до 0,8%), флаво­ноїди (лютеолін-7-глікозид, ру­тин), сесквітерпени (матрицин, мілефолід, балханолід), дубильні й гіркі речовини, ахілеїн, вітамін К, органічні кислоти (оцтова, му­рашина, ізовалеріанова) та інші речовини. До складу ефірної олії входять проазулен, а- і В-пінени, камфора, борнеол, туйон, цинеол, каріофілен тощо.

Фармакологічні властивості і ви­користання деревію благородного.

Комплекс хімічних речовин, що є в рослині, забез­печують їй багатосторонні тера­певтичні властивості. Насамперед, галенові продукти Деревія благородного виявля­ють ефективну кровоспинну дію й використовуються при легене­вих, кишкових, гемороїдальних і носових кровотечах, при кровоте­чах з ясен і ран, а також при мат­кових кровотечах (при запальних процесах, фіброміомах, надмір­них місячних). Використовуючи Деревій благородний як кровоспинний засіб, слід надавати перевагу продуктам з листя, бо квітки рослини такої дії не виявляють. Поряд з цим продукти Деревія благородного подразнюють за­кінчення смакових нервів і поси­люють секреторну активність шлунка, розширюють жовчні про­токи і збільшують жовчовиділен­ня в дванадцятипалу кишку, під­вищують діурез, купірують спас­тичний біль у кишечнику, й це зумовлює використання їх при зниженому апетиті, гіпоацидному гастриті, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, виразкових спастичних колітах, метеоризмі, при хворобах печін­ки, нирок і сечового міхура. При зовнішньому використанні як кро­воспинного, протизапального, ба­ктерицидного та дерматонічного засобу продукти деревію благородного дають ефект при гніздо­вому облисінні (Alopecia areata), надмірній жирності шкіри, вуг­рах, геморої й герпесі, сприяють загоюванню свіжих і нагноєних ран, виразок, фурункулів і луска­того лишаю, стимулюють ріст во­лосся. У народній медицині дере­вій використовують ще ширше. Крім усіх вищезазначених випад­ків, його вживають всередину як засіб, що регулює обмін речовин, при запамороченні, нудоті, голов­ному болі, безсонні, істерії, хло­розі (бліда неміч), малярії й ту­беркульозі легень, при проносах, нирковокам'яній хворобі, нічному нетриманні сечі, нічних полюціях і білях, для регулювання менстру­ацій і стимулювання виділення молока у матерів-годувальниць та як протиглисний засіб. Самостій­но траву деревію застосовують рідко. Частіше її використовують у суміші з іншими лікарськими рослинами. Деревій благородний входить до складу проносного чаю, протигеморойного чаю, апе­титних чаїв та шлункових чаїв. До складу лікувально-профілак­тичного харчового раціону корис­но включати салати, приготовані з доданням невеликої кількості молодих листочків деревію благородного. Слід пам'ятати, що над­мірне й тривале вживання його спричинює запаморочення та ви­сипи на шкірі.

Лікарські форми і застосування деревію благородного

Внутрішньо— настій трави (15 г, або 2 столові ложки сировини на 200 мл окропу) п'ють теплим по по­ловині — третині склянки 2—3 рази на день при гастритах, виразковій хворобі та як кровоспинний засіб;

ек­стракт деревію рідкий (Extractum Millefolii fluidum) приймають по 40—50 крапель 3 рази на день;

свіжий сік рослини, підсолоджений медом, вжи­вають по 1 чайній ложці три рази на день для збудження апетиту, покра­щення обміну речовин, при гепато­холециститах та гінекологічних хворо­бах (метрорагії);

настойку трави (30 г сировини на 100 г горілки, настою­ють 7 днів) по 20 крапель 3 рази на день перед їдою при дисменореї, сте­нокардії, кишкових спазмах;

суміш 0,15 г порошку листя деревію благородного і 0,15 г порошку листя кро­пиви дводомної приймають перед їдою три рази на день як кровоспинний і протизапальний засіб;

дві столові ложки суміші трави деревію благородного, звіробою звичайного, золо­тотисячника малого, рутки лікарської, трави і кореня цикорію звичайного та листків подорожника великого, взятих порівну, варять 10 хвилин у 2 склянках води, настоюють пів­години і п'ють по півсклянки три рази на день за півгодини до їди про­тягом 1—2 місяців при гіпоацидному гастриті;

дві столові ложки суміші трави деревію благородного, кореневищ аїру тростинового, бруньок берези по­вислої та листя мучниці звичайної у співвідношенні 2:1:1:2 варять 5—7 хвилин у 500 мл води, настоюють півгодини і випивають протягом дня за 4 рази при запаленні сечового міхура;

салат: молоде листя деревію благородного витримують 1 хвилину в окропі, подрібнюють, змішують з підготовле­ними для салату капустою і цибулею, солять і заправляють рослинною олією (на 150 г квашеної капусти беруть 25 г зеленої цибулі, 5 г листя дере­вію, 10 г олії та сіль).

Зовнішньо — настій трави (2 столові ложки сировини на 500 мл окропу, на­стоюють одну годину) для обмивань, примочок, компресів (при вуграх, для лікування ран, виразок і фурункулів), місцевих ванн (при геморої, лускатому лишаї й корості) і для втирань (1 раз на день для стимулювання росту во­лосся);

настій квіткових кошиків (3 чай­ні ложки сировини на 200 мл окропу, настоюють 30 хвилин, проціджують, охолоджують) для компресів при над­мірній жирності шкіри обличчя; три чайні ложки суміші квіткових кошиків деревію благородного, трави фіалки три­колірної і шишок хмелю звичайного, взятих порівну, заливають склянкою окропу, настоюють 30 хвилин, проціджують, охолоджують і застосовують цей настій так, як у попередньому про­писі;

маска на обличчя при надмірній жирності шкіри: настій квіткових ко­шиків деревію благородного (3 чайні лож­ки на 200 мл окропу) змішують з по­рошком сухого молока, крохмалем або борошном і одержану кашку наносять на обличчя, а через 15—20 хвилин зми­вають (так само можна використовува­ти і наведений вище настій суміші квіт­кових кошиків деревію благородного, тра­ви фіалки триколірної і шишок хмелю звичайного);

суміш свіжорозтертої тра­ви деревію благородного з прованською олією (у співвідношенні 1:10) для зма­щування уражених ділянок шкіри (при опіках, фурункулах і туберкульозі шкі­ри) і для втирань (1 раз на день при гніздовому облисінні).


Разом із цим читають:
Категорія: Д - лікарські рослини на Д | Додав: Netochka (22.12.2010)
Переглядів: 2406 | Теги: тысячелистник благородный, рани, геморой, лікарська рослина, деревій, Деревій благородний, Achillea nobilis, безсоння | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Попереджаємо: перш ніж скористатися рецептом, порадьтеся з лікарем
Copyright Лікарські рослини, косметика © 2017 | Створити безкоштовний сайт на uCoz