Гіркокаштан звичайний - Г - лікарські рослини на Г - Лікарські рослини України - Лікарські рослини, косметика
Середа, 07.12.2016, 13:40Головна | Реєстрація | Вхід

Категорії розділу

А - лікарські рослини на A [14]
Абрикос, агава, аґрус, адокса, аїр, аралія, арніка, артишок, астрагал,
Б - лікарські рослини на Б [11]
Бавовник шорсткий, багатоніжка звичайна, багно звичайне, бадан, баклажан, барвінок малий,барвінок рожевий, безсмертки однорічні
В - лікарські рослини на В [19]
Волошка синя, валеріана лікарська, васильки справжні, верба, вербена, верес, вероніка, вільха
Г - лікарські рослини на Г [8]
Гарбуз, герань криваво-червона, горобина звичайна
Д - лікарські рослини на Д [5]
Деревій паннонський,диня посівна, дуб звичайний
Е - лікарські рослини на Е [4]
Ехінацея пурпурова, евкаліпт кулястий, евкаліпт попелястий
Ж - лікарські рослини на Ж [5]
Жабник польовий, жабурник звичайний, живокіст лікарський
З - лікарські рослини на З [6]
Звіробій, золототисячник малий, золотушник звичайний
І - лікарські рослини на І [2]
Ірга круглолиста, ірга канадська
К - лікарські рослини на К [11]
Кавун звичайний, калина,каланхое Дайгремонта, каланхое перисте, капуста, картопля, кропива дводомна, кропива жалка, калачики лісові
Л - лікарські рослини на Л [9]
Латаття біле,ластовень лікарський, лещиця волотиста,лілея біла, лимон, лимонник китайський
М - лікарські рослини на М [7]
Майоран, мандарин, материнка звичайна, м'ята
Н - лікарські рослини на Н [3]
Наперстянка пурпурова, нетреба звичайна
О - лікарські рослини на О [3]
Огірок посівний
П - лікарські рослини на П [4]
Півники болотні
Р -лікарські рослини на Р [3]
Резеда жовта, ріпа, ромашка лікарська
С- лікарські рослини на С [3]
Самшит вічнозелений
Т- лікарські рослини на Т [3]
Тамус звичайний, тополя чорна
У [0]

Пошук

Форма входу

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Г - лікарські рослини на Г

Головна » Лікарські рослини України » Г - лікарські рослини на Г

Гіркокаштан звичайний

Гіркокаштан звичайнийГіркокаштан звичайний (Aesculus hippocastanum; каштан кінський; каштан конский обыкновен­ный) - високе (до 25 м заввишки) листо­падне дерево родини гіркокаштанових. Листки супротивні, довгочерешкові, пальчастоскладні, з 5—7 майже сидячими листочками. Квітки неправильні, білі, з черво­ними плямочками, зібрані в пря­мостоячі, пірамідальні волоті. Плід — коробочка, вкрита вели­кими шипами. Цвіте у травні.

Поширення. Походить з Греції. На території України розводять у парках і садах як декоратив­не дерево.

Заготівля і зберігання гіркокаштану звичайного

Для виго­товлення ліків використовують кору молодих гілок (Cortex Aesculi hippocaslani), листя (Folia Aesculi hippocastani), квітки (Flores Aesculi hippocastani) і плоди (Fructus Aesculi hippocastani). Кору збирають навесні, розрізають на куски і сушать від­разу після збирання на відкри­тому повітрі або в приміщенні, яке добре провітрюється. Сухої кори виходить 50%. Квітки заго­товляють у травні. Їх обшмор­гують з грубого загального суц­віття і сушать у перший день на сонці, а потім — під наметом або в приміщенні. Сухої си­ровини виходить 16—17%. Листя заготовляють під час цвітіння рослини, зрізаючи без черешків. Сушать на вільному повітрі під наметом або в приміщенні, яке добре провітрюється, розстелюючи тонким шаром (2—3 см). Сухої сировини виходить 20—22%. Плоди збирають повністю достиглими, коли вони почина­ють падати. Сушать їх під на­метом або в добре провітрюва­ному приміщенні при темпера­турі до 25°. Сухої сировини ви­ходить 50%. Зберігають готову продукцію в сухому приміщенні. Аптеки сировину не відпускають. Плоди і листя експортуються.

Хімічний склад гіркокаштану звичайного

Насіння містить кумаринові глікозиди ескулін і фраксин, глікозиди кверцетину і кемпферолу, тритерпеновий са­понін есцин, жирну олію (5—7%), білкові речовини (до 10%), крох­маль (до 50%), дубильні речовини (близько 1%); у корі є ескулін, фраксин, есцин, дубильні речо­вини, цукри, аскорбінова кислота, тіамін, філохінон; у листках — глікозиди (3-монозиди кемпфе­ролу і кверцетину), каротиноїди (лютеїн і віолаксантин), пектинові речовини; квітки багаті на фла­воноїди (похідні кемпферолу і кверцетину), дубильні й пекти­нові речовини та слиз.

Фармакологічні властивості і ви­користання гіркокаштану звичайного

Терапевтична дія пре­паратів Гіркокаштана звичайного зумовлена наявністю в них ескуліну, фраксину та ес­цину, серед яких найбільшу біо­логічну активність виявляє ес­цин. Певне позитивне значення мають і інші сполуки. Так, ак­тивність чистого есцину в 5 раз нижча за активність есцину в су­міші з флавоноїдним комплексом із Гіркокаштана звичайного. Серед галенових пре­паратів, виготовлених з різних частин рослини, найвищу актив­ність (при відносно невисокій гострій токсичності) виявляє спиртовий екстракт плодів. Екс­периментально з'ясовано, що ек­стракт плодів Гіркокаштана звичайного виявляє про­тизапальну і протинабрякову дію, зменшує в'язкість крові, має капілярозміцнюючі властивості, знижує артеріальний тиск, нор­малізує вміст холестерину і ле­цитину в крові, зменшує ліпоїдоз аорти і печінки. Доведено та­кож вазотонічну, судинозвужую­чу і знеболюючу дію росли­ни. У вітчизняній і зарубіжній медицині Гіркокаштана звичайного використовують для виготовлення препаратів, які застосовують в основному при різних судинних захворюваннях та деяких інших хворобах. До них належить беласкузин, вазотонін, веногал, веностазин, дес­кузан, ескувазин, ескувіт, ескузан, есфлазид, репарил, руфаесцин та інші. В Радянському Союзі раніше було дозволено ви­користовувати ескузан і есфла­зид. Галенові препарати Гіркокаштана звичайного широко використовуються в на­родній медицині: свіжовидавлений сік з квіток п'ють при варикоз­ному розширенні вен, тромбо­флебіті, атеросклерозі та геморої; сік квіток, законсервований спир­том, настойку квіток або пло­дів — при варикозному розши­ренні вен і геморої; настій кори — при тривалій діареї, маля­рії, та при хронічних бронхітах у курців; відвар шкірки плодів — при маткових кровотечах. У поєд­нанні з іншими лікарськими рос­линами Гіркокаштана звичайного використовують при гемороїдальних кровотечах, варикозному дерматиті, подагрі, артриті тощо. Як зовнішній за­сіб використовують настій ко­ри, настойку плодів, настій шкіри плодів та свіже потерте листя.

Лікарські форми і застосування гіркокаштану звичайного

Внутрішньо — сік з квіток по 25—30 крапель два рази на день;

сік з квіток, законсервований спиртом у співвідношенні 1:2, по 30—40 г три­чі на день;

настій кори (1 чайна ложка подрібненої сировини на 2 склян­ки охолодженої кип'яченої води, на­стоюють 8 годин, проціджують) по 30 мл 4 рази на день;

настойку (50 г квіток або плодів на 0,5 л горілки) по 30—40 крапель 3—4 рази на день;

відвар шкірки плодів (5 г подрібненої шкірки плодів на 200 мл окропу, кип'ятити 15 хв) по столовій ложці 3 рази на день;

суміш кори (15 г), квіток липи серцелистої і бузини чорної (по 45 г) готують як настій (1 столова ложка суміші на 200 мл окропу) і п'ють по 1 склян­ці 2 рази на день при артриті й подагрі;

столову ложку суміші квіток Гіркокаштана звичайного і горобини звичайної (по 20 г) та квіток арніки гірської (10 г) напа­рюють 20 хв на 200 мл окропу і п'ють по 1 склянці два рази на день при гемороїдальних кровотечах;

дві столові ложки суміші плодів Гіркокаштана звичайного, кори берези пухнастої і кори дуба звичайного (по 20 г), слані моху іс­ландського і трави хвоща польового (по 50 г), трави астрагалу солод­колистого і коріння ожини сизої (по 100 г), коріння ревеню тангутського і квіток цмину піскового (по 30 г) варять 5 хв у 400 мл окропу, настою­ють до охолодження, проціджують і п'ють по півсклянки 4 рази на день при варикозному дерматиті (одночасно корисно приймати місцеві ванни з від­вару кореневищ дріоптерису чолові­чого).

Зовнішньо —настій кори (50 г сиро­вини на 1л окропу, кип'ятять 15 хв, настоюють 8 годин, проціджують) для сидячих прохолодних ванн при гемо­роїдальних кровотечах безпосередньо після випорожнення (коли шишки ще зовні) протягом 15 хвилин;

відвар кори (10 г кори на 200 мл окропу) для холодних мікроклізмочок при гемороїдальних кровотечах;

відвар си­ровини (15 г шкірки плодів на 250— 300 мл окропу, кип'ятять 10 хв) для спринцювання двічі на день при маткових кровотечах у клімактеричний період (за умови відсутності злоя­кісних пухлин);

настойку шкірки пло­дів (40 г сировини на 1 л спирту) для розтирань при ревматоїдному артриті;

свіже подрібнене листя для припарок або спиртову витяжку з плодів (2 части­ни плодів заливають 1 частиною го­рілки і настоюють 15 днів) для зма­зувань при варикозному дерматиті.


Разом із цим читають:
Категорія: Г - лікарські рослини на Г | Додав: Netochka (22.02.2012)
Переглядів: 2283 | Теги: клімакс, лікарські рослини, артрит, геморой, Каштан, Гіркокаштан звичайний | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Попереджаємо: перш ніж скористатися рецептом, порадьтеся з лікарем
Copyright Лікарські рослини, косметика © 2016 | Створити безкоштовний сайт на uCoz