Картопля - К - лікарські рослини на К - Лікарські рослини України - Лікарські рослини, косметика
П`ятниця, 20.01.2017, 16:50Головна | Реєстрація | Вхід

Категорії розділу

А - лікарські рослини на A [14]
Абрикос, агава, аґрус, адокса, аїр, аралія, арніка, артишок, астрагал,
Б - лікарські рослини на Б [11]
Бавовник шорсткий, багатоніжка звичайна, багно звичайне, бадан, баклажан, барвінок малий,барвінок рожевий, безсмертки однорічні
В - лікарські рослини на В [19]
Волошка синя, валеріана лікарська, васильки справжні, верба, вербена, верес, вероніка, вільха
Г - лікарські рослини на Г [8]
Гарбуз, герань криваво-червона, горобина звичайна
Д - лікарські рослини на Д [5]
Деревій паннонський,диня посівна, дуб звичайний
Е - лікарські рослини на Е [4]
Ехінацея пурпурова, евкаліпт кулястий, евкаліпт попелястий
Ж - лікарські рослини на Ж [5]
Жабник польовий, жабурник звичайний, живокіст лікарський
З - лікарські рослини на З [6]
Звіробій, золототисячник малий, золотушник звичайний
І - лікарські рослини на І [2]
Ірга круглолиста, ірга канадська
К - лікарські рослини на К [11]
Кавун звичайний, калина,каланхое Дайгремонта, каланхое перисте, капуста, картопля, кропива дводомна, кропива жалка, калачики лісові
Л - лікарські рослини на Л [9]
Латаття біле,ластовень лікарський, лещиця волотиста,лілея біла, лимон, лимонник китайський
М - лікарські рослини на М [7]
Майоран, мандарин, материнка звичайна, м'ята
Н - лікарські рослини на Н [3]
Наперстянка пурпурова, нетреба звичайна
О - лікарські рослини на О [3]
Огірок посівний
П - лікарські рослини на П [4]
Півники болотні
Р -лікарські рослини на Р [3]
Резеда жовта, ріпа, ромашка лікарська
С- лікарські рослини на С [3]
Самшит вічнозелений
Т- лікарські рослини на Т [3]
Тамус звичайний, тополя чорна
У [0]

Пошук

Форма входу

Статистика


Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0

К - лікарські рослини на К

Головна » Лікарські рослини України » К - лікарські рослини на К

Картопля

картопляКАРТОПЛЯ (картофель, Solánum tuberósum)— однорічна (в культурі) та багато­річна (в дикому стані) трав'яни­ста бульбоутворююча рослина родини пасльонових. Стебел кіль­ка, вони прямостоячі або висхід­ні, ребристі, розгалужені, 60— 100 см заввишки. Листки пере­ривчасто-непарноперисті, з 7—11 яйцевидними листочками. Квітки двостатеві, правильні, у верхів­кових завійках; віночок зрослопелюстковий, білий, блідо-роже­вий або фіолетовий. Плід — яго­да. Цвіте у червні — липні.

Поширеная. Походить з Півден­ної Америки. На Україні картоп­лю вирощують як цінну про­довольчу, технічну та кормову культуру.

Сировина. З лікувальною метою використовують бульби черво­них сортів картоплі. У народній медицині використовують і квіт­ки рослини.

Хімічний склад. Бульби картоплі містять близько 25 % - сухої ре­човини, основними складовими частинами якої є крохмаль (80— 85 %) і білок (до 3 %). Крім крохмалю, в бульбах є й інші вуглеводи — клітковина, пектино­ві речовини, моно- і олігосахариди. Білок картоплі містить 14 із 20 незамінних амінокислот, а коефіцієнт його поживної цін­ності порівняно з білком куря­чого м'яса, який вважається най­повноціннішим для харчування людини, становить 0,85. Багаті бульби картоплі і на вітаміни. В них є аскорбінова кислота (10—54 мг% ), майже весь ком­плекс вітаміну В (тіамін, рибо­флавін, піридоксин, фолієва і ні­котинова кислоти), каротиноїди, токофероли, нікотинамід, біотин та противиразковий фактор — ві­тамін С тощо. Близько 1 % сухої речовини припадає на долю мі­неральних речовин — сполуки ка­лію (до 568 мг%), фосфору (45— 50 мг% ), кальцію (12—15 мг% ), заліза (1 мг% ), сірки, марганцю, йоду, нікелю, кобальту, міді та ін. Крім того, в бульбах картоплі знайдено стерини (стигмастерин, кампестерин, ситостерин), ліпі­ди та органічні кислоти (кавову, хлорогенову, лимонну, щавлеву, яблучну). Вся надземна частина рослини і шкірка бульб містять глюкоалкалоїди, головними з яких є соланін і чаконін.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Сік із бульб картоп­лі має антиацидні, протизапаль­ні, ранозагоювальні, спазмолі­тичні й сечогінні властивості; він сприяє зниженню артеріаль­ного тиску (дія ацетилхоліну), нормалізує функцію кишечника. Застосування картопляного соку показане і дає добрий терапев­тичний ефект при гастритах і ви­разковій хворобі, які супрово­дяться підвищеною секрецією шлункового соку, при спастич­них запорах і диспепсії та при стійких головних болях. Побіч­них явищ при лікуванні сирим картопляним соком не відміче­но. Для одержання соку добре помиті й витерті насухо бульби, без ростків і позеленілих діля­нок, які містять підвищену кіль­кість соланіну, разом з лушпай­ками труть на тертці або про­пускають через м'ясорубку, а одержану мезгу відтискають че­рез 2 шари марлі. Перетерту сиру картоплю широко вико­ристовують у дерматології й косметиці: лікують гноячкову ек­зему, піодермію, дерматити, опі­ки, гнійні рани, виразку гомілки та інші виразкові хвороби шкіри. У випадку виразки гомілки на всю уражену поверхню кладуть шар тертої сирої картоплі зав­товшки 0,5—1 см, накривають серветкою з 6—8 шарів марлі й залишають у такому стані на 4—5 годин, періодично зволо­жуючи пов'язку свіжим соком картоплі. За умови щоденного проведення процедури виразки епітелізуються приблизно за 3 тижні. В косметичній практиці перетерту сиру або зварену «в мундирі» картоплю вводять до складу живильних масок (при сухій шкірі, сонячних опіках то­що). При катарах верхніх дихаль­них шляхів вдихають пару га­рячої подавленої картоплі, зва­реної «в мундирі». Як діуретич­ний засіб рекомендується нау­ковою і народною медициною картопляна дієта. Печену несо­лону картоплю вводять у раціон хворих на ниркові й серцево-судинні захворювання з набря­ками. Картопля є сировиною для одержання крохмалю, глю­кози, спирту і молочної кисло­ти, які широко використовують­ся в лікувальній практиці. Крох­маль, зокрема, приймають все­редину і в клізмах як обволі­каючий засіб при отруєннях для захисту слизової оболонки шлун­ка. Застосовують його у вигляді киселю після звільнення шлун­ка. Останнім часом увагу дослід­ників привертає і надземна части­на рослини як джерело для одер­жання алкалоїду соланіну, який за хімічною будовою близький до кортикостероїдів і серцевих глікозидів. У великих дозах со­ланін спричиняє тяжкі отруєння, а в малих зумовлює стійке й три­вале зниження артеріального тис­ку, збільшує амплітуду і змен­шує частоту серцевих скоро­чень, виявляє протизапальну, болетамувальну і протиалергічну дію. Це свідчить про те, що не випадково настій квіток картоп­лі використовують у народній медицині як засіб, що має гіпо­тензивні властивості і збуджує дихання.

Лікарські форми і застосування.
ВНУТРІШНЬО — сирий сік картоплі п'ють по півсклянки 3 рази на день (натщесерце, перед обідом і перед вечерею) протягом 2—3 тижнів, по­вторюючи курс лікування після тиж­невої перерви. Під час лікування соком фізіотерапевтичні процедури, медикаментозне лікування припиня­ють, дотримуються щадної дієти. Во­сени і навесні, коли загострення ви­разкової хвороби найбільш вірогідне, рекомендується пити сирий сік картоп­лі протягом 2 тижнів з профілактичною метою (дозу можна зменшити напо­ловину).
Разом із цим читають:
Категорія: К - лікарські рослини на К | Додав: Netochka (12.07.2010)
Переглядів: 2157 | Теги: гастрити. виразкова хвороба, Solánum tuberósum, картопля, Картофель, виразки, опі­ки, дерматити | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Попереджаємо: перш ніж скористатися рецептом, порадьтеся з лікарем
Copyright Лікарські рослини, косметика © 2017 | Створити безкоштовний сайт на uCoz