Ромашка і метелик ( казка МаріЇ Пономаренко)

Ромашка стояла по коліна у густій траві та милувалася літнім ранком. Аж ось Ромашка побачила великого строкатого Метелика, який повільно летів до неї, натужно махаючи крильцями.

– Рятуй! – вигукнув Метелик. – Ось-ось упаду.

Квітка нахилилася і підхопила Метелика. Він притулився до її жовтого ока і завмер.

– Грійся на здоров’я. Що ж трапилося з тобою?


– Надумав біля дзвіночків політати, а вони саме у росі купалися. Стрепенулись і обілляли мене з голови до лапок. А з мокрими крильцями не політаєш.

Коли Метелик відчув, що крильця висохли, знявся і полетів.

– Ромашко, ти гарна й добра, і я хочу віддячити тобі за допомогу. Подарую тобі танок літа.

Метелик змахнув крильцями і почав танцювати. Метелик продовжував танок для Ромашки, а всі милувалися цим дивом.


Марія Пономаренко