Російська легенда про "Анютини глазки"

Жила в селі дівчинка Анюта з добрим серцем і довірливими променистими очима. Кожному слову вірила, будь-якому вчинку знаходила виправдання. Але на біду свою зустріла підступного спокусника, який клятвеними завіреннями розбудив в дівчині перше почуття. Усім серцем, усім життям своїй потягнулася Анюта до юнака, а юнак злякався: заспішив в дорогу у невідкладних справах, обіцяючи неодмінно повернутися до своєї обраниці.
Довго дивилася Анюта на дорогу, чекаючи коханого, і тихо згасала з туги. А де згасла, на тому місці з'явилися квіти.

Розкрили пелюстки  "Анютини глазки", а у вінчиках білий колір - колір надії, жовтий, - здивування, фіолетовий - відродження