Татарське зілля (легенда)

Жили колись в одному селі брат і сестра. Батьки їхні повмирали, а вони самі собі хазяйнували і нікому нічого поганого не робили.

Одного разу, як брат орав в полі, татари на село напали. Людей пограбували, сестру разом з багатьма іншими забрали в полон. Приїхав брат додому і не застав сестри. Тоді кинувся доганяти, щоб відбити її в них. А татари саме посідали в лісі полуднувати. Далеко спереду поставили варту. От той нарубок і попався їм у руки. Привели вони його до головного, а той хотів його зразу вбити, але вирішив посміятись з бідного парубка. Каже йому, що якщо він переможе їхнього силача, то віддадуть сестру і пустять їх живими додому. А якщо ні, то вб’ють обох. І вирішив хлопець битися. «Все одно помирати», – думав він. От почався бій. Виступає той татарин, сильний, як бугай. Взяли вони шаблі і почали битися. Зразу татарин ніби перемагав. Але брат і сестра так стояли одне за одним, що не можна було парубкові не перемогти. І таки вбив він татарина. Головний пустив брата і сестру, як і обіцяв.

А на тому місці, де був вбитий татарин, виросло зілля, яке в нас називають татарським.