Валеріана лікарська

Валеріана лікарська
Родина: Валер'янові (Valerianaceae)
Valeriana officinalis

ВАЛЕРІАНА ЛІКАРСЬКА, валеріана висока; валериана лекарственная — багаторічна трав'яниста рослина родини валеріанових. Має вер­тикальне коротке кореневище, від якого відходить багато додатко­вих коренів. Стебло 40—100 (200) см заввишки, прямостояче, циліндричне, борозенчасте, по­рожнисте, голе або опушене, в верхній частині розгалужене. Листки супротивні, непарноперисторозсічені, з ланцетовидними сегментами; нижні — черешкові, з 4—5 парами сегментів, стеблові — сидячі, з 6—8 (11) парами сегмен- тів. Край сегментів пильчастий, рідше — цілісний. Квітки двоста­теві, неправильні, дрібні, білі або ясно-рожеві, зібрані у щитковид­ні півзонтики на верхівці стебла і в пазухах верхніх листків. Плід — сім'янка. Цвіте у черв­ні — липні.

Поширення. Росте майже по всій території України на заболочених низинах, суходільних луках, по берегах річок і боліт, у заливних лісах, на трав'яних і торфових заплавних болотах, серед чагар­ників, на степових схилах, лучних і різнотравних степах. Рослина культивується.

Заготівля і зберігання. Використо­вують кореневище з коренями. Збирають восени після до­зрівання плодів або рано навесні. Викопані кореневища звільняють від надземної частини, товсті розщеплюють на 2—4 частини і швид­ко миють холодною водою. Спо­чатку сировину розкладають на відкритому повітрі шаром  15 см , для попереднього пров'ялюванні | протягом одного — двох днів. Потім її сушать під наметами, розкладаючи тонким шаром (до 5— 7 см), або в сушарці при темпера­турі 35°. Сухої сировини виходить • 25 % . Строк придатності — 3 роки. Сировина відпускається аптеками.

Хімічний    склад.    Кореневище   і корені містять ефірну олію (0,5— 2 % ), вільні ізовалеріанову кисло­ту  і  борнеол,   ефіри  борнеолу з кислотами    (масляною,    мураши­ною, оцтовою та іншими), терпеноїди   (камфен,   лимонен,   мирте- ' нол, пінен, терпинеол тощо), алка­лоїди валерин і хатинін (у свіжій сировині), алкалоїд актинідин (у вигляді гідроксифенілетилової со­лі),   глікозид   валерид,   дубильні | речовини    та    цукри.    Головною складовою частиною ефірної олії є складний ефір спирту борнеолу й ізовалеріанової кислоти.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Препарати Валеріани лікарської змен­шують збудливість і підвищують функціональну   діяльність   цент­ральної   нервової   системи,   регу­люють серцеву діяльність, знижу­ють артеріальний тиск,  проявля­ють спазмолітичну й слабу жов­чогінну   дію,   підсилюють   секре­цію залоз травного тракту.  Най­частіше препарати Валеріани лікарської викорис­товують як засоби,  що заспокій­ливо  діють   на   нервову   системух й покращують діяльність серцево-судинної   системи,   а   саме:   при станах      надмірного      нервового збудження,   істерії   та   епілепсії, при відчуттях тривоги, розумовій перевтомі, мігренеподібних голов­них болях, безсонні (зумовленому нервовим   напруженням   або  на­в'язливими  думками),   вегетоневрозах і неврозах серцево-судинної системи, для профілактики й лі­кування стенокардії та гіпертонії в  початковій  стадії.  Ефективним, є використання Валеріани лікарської і при підви­щеній функції щитовидної залози, для   зняття   спазмів   і   посилення секреції залозистого апарата шлунково-кишкового тракту, а та­кож як засобу, що посилює жов­човиділення.   В   акушерсько-гіне­кологічній практиці препарати Валеріани лікарської призначають як заспокійливий засіб при клімактеричних неврозах, при токсикозах вагітних і по­рушенні у них серцевої діяльно­сті. У народній медицині Валеріану лікарську ви­користовують при нервовому збу­дженні, іпохондрії, істерії, епілеп­сії, мігрені, фізичному або нервовому перевантаженні, при болях у ділянці серця, як вітрогінний, протиглисний засіб і як засіб, що сприяє травленню. Рослина вхо­дить до складу заспокійливого чаю, шлункового чаю і вітро­гінного чаю.

Лікарські форми і застосування.
ВНУТРІШНЬО — настій   кореневища   з корінням (20 г або 2,5 столові ложки, на   200   мл   окропу)   по   2—3   столові ложки 3—4 рази на день через ЗО хв після їди;   холодний   настій   подрібне­них  кореневищ   з   корінням   (2   чайні ложки   на   1   склянку   холодної   води, настоюють 12 годин) по третині склян­ки 3 рази на день; порошок кореневищ з   корінням   по    1—3   г   на    прийом; настойку    (у   співвідношенні    1:5,    на 70 % -ному спирті)  по 20—30 крапель З—4 рази на день; екстракт валеріани густий   по 1—2 таблетки на прийом; корвалол  по 15—ЗО крапель 2—3 ра­зи   на   день   при   неврозах   з   підви­щеною збудливістю, нерізко виражених спазмах коронарних судин, тахікардії, безсонні,    при    гіпертонічній    хворобі в початковій   стадії,   спазмах   кишеч­ника (при тахікардії й спазмах судин разову дозу можна збільшувати до 40— 45 крапель); валокормід  по 10—20 крапель  2—3 рази  на день при серцево-судинних неврозах, що су­проводяться брадикардією; краплі кам­форно-валеріанові  по    15—20    крапель З рази на день при серцево-судинних неврозах;   відвар   1—3   чайних   ложок суміші   взятих  порівну   коріння   Валеріани лікарської і листя меліси лікарської на 1 склянці окропу  (добова  доза)   п'ють  при   кропив'янці; суміш кореневищ з корінням В. л. шишок хмелю звичайного, листя бобівника трилистого і м'яти перцевої у  співвідношенні   1:1:2:2   готують   як настій   (1   столова   ложка   суміші   на 2 склянки   окропу,   настоюють   ЗО  хв, проціджують) і приймають по півсклян­ки   2   рази   на   день   як   жовчогінний засіб.
ЗОВНІШНЬО — ванни з відвару коріння Валеріани лікарської (жменя сировини на 1 л води) при епілепсії у дітей (протягом 15 хв, через день, перед сном); ванни для дорослих з відвару суміші взятих порівну квіток нагідок лікарських і ромашки лікарської, коріння Валеріани лікарської, трави чебрецю звичайного і шавлії лікарсь­кої (пригорща суміші на 2 л води, варять ЗО хв і додають до повної ванни) приймають двічі на тиждень при функціональних захворюваннях нервової системи, при явищах пере­втоми, надмірній дратівливості, ради­куліті, тромбофлебіті, гіпертонічній хворобі, та гіпотензії. Найбільший те­рапевтичний ефект при використанні галенових препаратів Валеріани лікарської досягається при систематичному й тривалому за­стосуванні їх. Разом з тим слід пам'я­тати, що тривале вживання їх і передозування можуть спричинити від­чуття пригніченості загального стану, головний біль, сонливість, нудоту, при­гнічення процесу травлення, порушен­ня діяльності серця. Алє ці побічні явища зникають при зменшенні дози або тимчасовому припиненні лікування