Вірші, пісні про вербу

Висока верба, низька галуза (народна пісня)

Висока верба, низька галуза,
Огнівалася жінка на мужа.

Огнівалася, надушилася,
Влізла на піч, розболілася.

Як він узяв з клинка нагайку,
Скочила жінка з печі на лавку.

– Та як я схочу хлопців любити,
Будуть ся твої замки ломити;

Як ся намастю солодиною,
Як схочу, то вийду скалубиною;

Як ся намастю гусячим салом,
Як схочу, то вийду премудрим паром.

Верба (Юрій Рибчинський)

Біля млину калина,
Біля ставу верба.
Біля тину дівчина,
Біля серця журба.
Та калина чарівна
І вночі не заснеш.
Та дівчина царівна,
Що чекає тебе.

Приспів:
А верба нам грає водою,
Наша пісня, наша доля.
Хай завжди мене верба
Та й додому поверта.
Хай завжди мене верба
Та й додому поверта.

Розквітає калина,
Зеленіє верба.
Моя пісня прилине
І змітає журба.
Знов калина чарує
Мої сонячні дні.
Знов дівчина дарує
Своє серце тобі.

Приспів:
А верба нам грає водою,
Молодіє наче доля.
Хай завжди мене верба
Та й додому поверта.
Хай завжди мене верба
Та й додому поверта.

Знов калина чарує
Мої сонячні дні.
Знов дівчина дарує
Своє серце тобі.

Приспів:
А верба нам грає водою,
Молодіє наче доля.
Хай завжди мене верба
Та й додому поверта.
Хай завжди мене верба
Та й додому поверта.

Хай завжди мене верба
Та й додому поверта.

Верба над водою (народна пісня)

Верба над водою коріня в долину
Што-с мі учынила, же за тобою гину

Я ти не зробила, ани моі очы
То ти учынили твоі темны ночы

Фраєрков ты была, женов ти не буду
За то тя не хочу, глядай собі другу

Глядай собі другу, я уж собі нашла
Коли-м під явором сивы волкы пасла

Волкы ся напасли сіна дзеленого
Я ся навбіймала личка румяного

"Не беріть із зеленого лугу верби ..."(Олександр Олесь)
 

Не беріть із зеленого лугу верби
Ні на жовті піски, ні на скелі,
Бо зів'яне вона від жаги і журби
По зеленому лугу в пустелі…

І сосни не несіть на зелені луги,
Бо вона засумує в долині
І засохне в воді від палкої жаги
І нудьги по далекій вершині…