Вірші та пісні про барвінок

Стелися, барвінку, низенько

Стелися, барвінку, низенько;
Присунься, козаче, близько, близенько.
Ой мати, мати, мати,
Час мене, час мене заміж дати.
Віддай мене за такого,
Що не має вуса,
Він на мене за..,
Він на мене заморгає,
А я засміюся.
Ще, ще, ще, ще, ще ближче,
Присунься ще ближче.
Ще, ще, ще, ще, ще ближче,
Присунься ще ближче.

Стелися, барвінку, ще нижче;
Присунься, козаче, ще бли.., ще ближче.
Ой мати; мати, мати,
Час мене, час мене заміж дати.
Ой ти, доню чорнобрива,
Ой ти, доню уродлива,
Моя доню, ой..,
Доню, доню, жаль
Мені за тобою.
Ще, ще, ще, ще, ще ближче,
Присунься ще ближче.
Ще, ще, ще, ще, ще ближче,
Присунься ще ближче.

Чом Ти Барвінку не стелишся

Чом Ти Барвінку не стелишся?
Чом Ти Миколо не женишся?

Я ще Зелений - постелюся,
Я ще Молодий - оженюся.

Чом Ти Руточко вгору не йдеш?
Чом Ти Ганнусю заміж не йдеш?

Я ще Зелена - вгору піду,
Я ще Молода - заміж піду.

Відміна:
Чом ти, барвінку, не стелишся?
Чом ти, Васильку, не женишся?

Пройде петрівка - простелюся,
Настане осінь - оженюся.

Та й візьму собі паняночку -
Молоду Галю за жіночку!

"Барвінок цвів і зеленів..." - Тарас Шевченко

Барвінок  цвів  і  зеленів,  
Слався,  розстилався;  
Та  недосвіт  перед  світом  
В  садочок  укрався.  

Потоптав  веселі  квіти,  
Побив...  Поморозив...  
Шкода  того  барвіночка  
Й  недосвіта  шкода!  

14  сентября  [1860,  
С.-Петербург]

На вгороді коло броду- Тарас Шевченко

На вгороді коло броду
Барвінок не сходить.
Чомусь дівчина до броду
По воду не ходить.

На вгороді коло тину
Сохне на тичині
Хміль зелений, не виходить
Дівчина з хатини.

На вгороді коло броду
Верба похилилась.
Зажурилась чорнобрива,
Тяжко зажурилась.

Плаче, плаче та ридає,
Як рибонька б'ється...
А над нею, молодою,
Поганець сміється.



Барвіночок - українська народна пісня

Та стелись, стелись, ой, барвіночок,
Не кореном, листом!

Не кореном, листом
Та викликає, ой, парень дівку
Не голосом - свистом!

Не голосом - свистом:
Та чи ти чула, ой, дівчинонько,
Як я тебе кликав?

Як я ж тебе кликав
Та через твоє, ой, подвір'ячко,
Ой, сивим конем їхав.

Сивим конем їхав,
Та хоч я чула, ой, та хоч не чула,
Не обзивалася!

Не обзивалася,
Та темна нічка, ой, та дробен дощик,
Не сподівалася!

Не сподівалася,
Та бодай же ти, ой, дівчинонько,
Ой, зозулі не чула.

Зозулі не чула,
Та, як ти мого, ой, голосочка
За сном не почула.