Вірші та пісні про чорнобривці

Чорнобривці - М. Сингаївський

Чорнобривців насіяла мати
у моїм світанковім краю.
Та й навчила веснянки співати
про квітучу надію свою.

Як на ті чорнобривці погляну,
бачу матір стареньку,
бачу руки твої, моя мамо,
твою ласку я чую, рідненька.

Я розлуки і зустрічі знаю.
Бачив я і в чужій стороні
чорнобривці із рідного краю,
що насіяла ти навесні.

Як на ті чорнобривці погляну,
бачу матір стареньку,
бачу руки твої, моя мамо,
твою ласку я чую, рідненька.

Прилітають до нашого поля
із далеких країв журавлі.
Розцвітають і квіти, і доля
на моїй українській землі.

Як на ті чорнобривці погляну,
бачу матір стареньку,
бачу руки твої, моя мамо,
твою ласку я чую, рідненька.

Чорнобривці - Оксана Вишневська

Квітів дитинства букет,
Спогадів ніжних тепло,
Знайомої пісні куплет
Нагадує як все було.

Цвіт чорнобривців в саду,
Мама Щаслива й сумна,
З ними до школи іду,
Ось моя юність мина.

Навіть доросла тепер
Цвіт їх чарівний люблю,
Вік анітрохи не стер
За тим, що минуло, жалю

Чорнобривці - Юлія Бережко-Камінська

* * *
На чорнобривцях – тонкошкірий сніг.
А я усе відтягувала осінь,
Як тятиву...
Та так і не вдалося
Терпкого часу зупинити біг.

Гірчить в повітрі.
На душі гірчить.
Я знала – все удосвіта минеться.
І ось –
На чорнобривцях сніг лежить,
Як на мені.
Не обмине й мене це...

Мудріше, втім, - не кликати журби,
І не спиняти погляд на долівці.
А я дивлюсь
На сплутані чуби
Під снігом перемерзлих чорнобривців.

Кольорова осінь - Надія Козак

Вже запахли чорнобривці
Терпко край оселі,
У пучечки позбиравши
Літа каруселі.
Кольорова завірюха
Сипле цвітом в очі.
Йде у слід за мною осінь –
Вірити не хочу...

Приспів:
Не спіши, золота моя осене,
Не приходь ти до мене непрошена,
Заблудися у лісі, чи в полі –
Погуляй ще собі на роздоллі.
Бо не вірю я в лагідну днину,
Як вже котиться сонце в долину.
І не треба мене запевняти,
Що у снах будеш літом вертатись.

Кучерява позолота
Зір мій забавляє –
У симфонію осінню
Промені збирає.
Я не можу надивитись
На розквітле диво...
Якби дні так не спішили –
Був би я щасливий.

Приспів

Літо коней запрягає,
Променяться віжки;
Прошу і мені лишити
Сонечка хоч трішки...
Розігнались воронії
У незмірну просинь...
І літа мої несуться
В осінь все... та й в осінь...

Приспів

Чорнобривці - Василь Кравчук

Гарні квіти біля хати
Навесні садила мати.
Чорнобривці чорноброві
Квітнуть в тиші вечоровій.
Чорнобривці чарівні
Так і просяться в пісні