Вірші та пісні про волошки

Волошки (слова і музика народні)

Пригадаєш ті волошки, наші квіти,
Що мені волосся пестив ніжно вітер,
Десь на обрій п’яну ніч тверезив ранок...
Все минуло, промайнуло, мов в тумані.

Все минуло, промайнуло, мов розлука,
З того часу, як сплелися наші руки.
Ти сподобав собі іншу, я не проти,
Тож навіщо на весілля мене просиш?

Я прийшла, мов не болить душа нітрошки,
А в дарунок принесла тобі волошки.
Срібний дзвін твоїх очей і чисті сльози,
А між нами заметілі і морози.

Йдеш, заплаканий, до шлюбу, віє вітер,
Він за мене тобі сльози витре.
І як будуть синьоокі в тебе діти,
Пригадаєш ті волошки, наші квіти.

Пригадаєш ті волошки, наші квіти,
Що мені волошки пестив ніжно вітер,
Десь на обрій п’яну ніч тверезив ранок...
Все минуло, промайнуло, мов в тумані.

Пісня «Волошки» (слова і музика народні)

Бідна волошко, чому ти у житі,
А не на клумбі волієш рости?
Чому не схвильовано слухаєш ти,
Я к хлібороби клянуть працьовиті
Квіти, що вміють так гарно цвісти?
Дика у тебе, волошко, натура,
Що не злама її людська культура.
Бо ж не скорив тебе той садівник,
Що дивогляди виводити звик.
Що простуватих дивує сусідів
Барвами різних чудесних гібридів.
Бідна! Для вчених людей і в селян
Ти непотрібний, шкідливий бур'ян.
І зрозуміло, що є у них подум
Рушить на тебе нещадним походом.
Ну, а яка ж бо ти люба в вінку.
Що обвиває голівку палку.
Як ти хвилюєш, засушена в книзі,
Очі, смертельній не віддані кризі.
Я к ти, поставлена в світлий кришталь,

Будиш у серці і радість, і жаль!
Чим же, ласкава така і красива,
Квітко нещасна, ти житу шкідлива?


В моєму світі
(  Олександр Положинський)

Це не сон, це не яв,
Це те, чого ніхто не знав.
Це те, на що ніхто не має жодних прав.
А ти сюди заходь без стуку,
Підійди, дай руку!

Приспів:
В моєму світі
Немає мертвих квітів –
Волошки в житі
Цвітуть, росою вмиті.
В моєму світі
Не живуть серця розбиті,
Підступні сіті
Відсутні в моєму світі.

Темнота... Пустота...
Блищить яскрава марнота,
І ніби в золоті, та, все одно, якась не та!
Потік думок і брак ідей,
І самота серед людей...
Замовкни, ша!
Послухай, як бринить душа!

Приспів

Дитячих мрій забутий смак –
Ти усміхнись!
І все не те, і все не так,
Як було колись
Змінились ми, змінився час,
Та є свій світлий світ в мені, в тобі – у кожному із нас...

Приспів

Волошки (Андрій Миколайчук)

У обіймах ночі,
Ночі на Купала,
Ти вінок сплітала
І вогонь палав.

Приспів:
Де ж ви, де ж ви очі,
Мов волошки сині?
Пам’ятаю й нині,
Як вас цілував. (весь куплет – 2)

Хто нам напророчив
Зустрічі й чекання?
І вогонь кохання
До зими палав.

Приспів

Пам’ятаю вечір,
На пустім пероні
Я твої долоні
У своїх тримав.

Приспів (2)